малодітний

МАЛОДІ́ТНИЙ, а, е.

Який має мало дітей.

За кількістю дітей виділяють багатодітні, середньодітні, малодітні й бездітні сім'ї (з навч. літ.);

// Який має одну дитину.

У малодітній родині зникають ролі братів і сестер, знижується згуртованість дітей і батьків. У родинах з однією дитиною особливо помітно, як штучно сповільнюється процес дорослішання (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малодітний — малоді́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. малодітний — -а, -е. У якого мало дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови