малописьменний
МАЛОПИСЬМЕ́ННИЙ, а, е.
Те саме, що малогра́мотний.
Він був малописьменний, книжок не читав, хіба часом анекдоти про Балакірєва! (Б. Грінченко);
Тож учора ввечері надумався було [Семен] написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, – не давалася (Л. Смілянський);
– Я проста, малописьменна жінка, цілий вік у землі длубаюсь... Чогось, може, й не збагну... (О. Бердник);
Тато теж любили читати, особливо охоче – малописьменним ґаздам (М. Андрусяк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малописьменний — малописьме́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- малописьменний — -а, -е. Те саме, що малограмотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малописьменний — Малописьме́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- малописьменний — МАЛОПИСЬМЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що малогра́мотний. Тож учора ввечері надумався було [Семен] написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, — не давалася (Сміл., Зустрічі, 1936, 104). Словник української мови в 11 томах