малосімейний
МАЛОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е.
Який має невелику родину, сім'ю.
Доля насміхається над тобою, підтоптаний парубче, що був малосімейним, а зараз і поготів (С. Процюк);
Шан Ян наполягав на поділі великих патріархальних господарств на окремі, малосімейні (з навч. літ.);
// у знач. ім. малосіме́йні, них, мн.
Будинок для малосімейних.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малосімейний — малосіме́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- малосімейний — -а, -е. Який має невелику родину, сім'ю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малосімейний — Малородинний Словник чужослів Павло Штепа
- малосімейний — МАЛОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Який має невелику родину, сім’ю. Значну частину трудящих звільнено від податку на неодружених, одиноких і малосімейних громадян (Ком. Укр., 5, 1960, 6). Словник української мови в 11 томах