малотямущий
МАЛОТЯМУ́ЩИЙ, а, е.
Недостатньо тямущий.
Не перший стрічний ту розв'яже загадку – Було б науки тут додати віщої, Та не дізнавсь нічого ти ні з лету птиць, Ні від богів. Аж поки не прийшов Едіп Малотямущий і своїм лиш розумом, Без віщувань на птицях, розв'язав її (Борис Тен, пер. з тв. Софокла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me