малотямущий

МАЛОТЯМУ́ЩИЙ, а, е.

Недостатньо тямущий.

Не перший стрічний ту розв'яже загадку – Було б науки тут додати віщої, Та не дізнавсь нічого ти ні з лету птиць, Ні від богів. Аж поки не прийшов Едіп Малотямущий і своїм лиш розумом, Без віщувань на птицях, розв'язав її (Борис Тен, пер. з тв. Софокла).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me