мало-помалу
МА́ЛО-ПОМА́ЛУ, присл., розм.
Те саме, що пома́лу 1, 2, 4; поступово, потроху.
Рустем, хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (М. Коцюбинський);
Мало-помалу вони розговорилися, і Бачура дізнався у хлопця про деякі подробиці його дитинства (М. Чабанівський);
І мало-помалу хлопці без усякого примусу полюбили уроки праці, навчилися працювати і по металу, і по дереву (В. Нестайко);
Мало-помалу розкішна пиятика принесла свої результати. Присутні пожвавилися (О. Авраменко, В. Авраменко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мало-помалу — ма́ло-пома́лу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- мало-помалу — пр., поступово, не враз, не одразу; потроху; з бігом часу. Словник синонімів Караванського
- мало-помалу — присл., розм. Те саме, що помалу; поступово, потроху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мало-помалу — ПОСТУПО́ВО (без раптових змін, у певній послідовності, не відразу), ПЛА́ВНО, ПОТРО́ХУ (ПОТРО́ХИ), ПОТРО́ШКУ (ПОТРО́ШКИ), СТИ́ХА, ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО), ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, ПОМА́ЛУ, ПОМАЛЕ́НЬКУ (ПОМАНЕ́НЬКУ), ПОТИХЕ́НЬКУ-ПОМАЛЕ́НЬКУ розм. Словник синонімів української мови
- мало-помалу — МА́ЛО-ПОМА́ЛУ, присл., розм. Те саме, що пома́лу; поступово, потроху. Рустем, хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах