малувато
МАЛУВА́ТО, присл.
Трохи мало; недостатньо.
Працювати малувато;
// у знач. пред.
[Юрко (зійшов з човна):] Спасибі, що перевезли. Ось вам і плата за перевоз. (Дає гроші), [1-й гребець:] Два семигривеники, чи не малувато? (М. Кропивницький);
– Скільки є термостатів? Чотири? Жаль... Малувато. Треба б штук з десять (М. Дашкієв);
У ті роки кнайп ще було малувато й зазвичай усі вони вечорами забивалися по зав'язку (Ю. Винничук);
– Мені видається, що сиру малувато, – уточнила Марина. Кароліна кивнула (Г. Вдовиченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малувато — малува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- малувато — див. мало Словник синонімів Вусика
- малувато — присл. Трохи мало; недостатньо. Працювати малувато. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малувато — Малува́то, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- малувато — МАЛУВА́ТО, присл. Трохи мало; недостатньо. Працювати малувато; // у знач. присудк. сл. [Юрко (зійшов з човна):] Спасибі, що перевезли. Ось вам і плата за перевоз. (Дає гроші), [1-й гребець:] Два семигривеники, чи не малувато? (Кроп. Словник української мови в 11 томах