1. Словник української мови у 20 томах

маля

МАЛЯ́, я́ти, с.

1. розм. Маленька дитина.

[Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила, .. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Леся Українка);

Молодиця взяла маля з колиски, заспокоїла його (Яків Баш);

Рештку кашки, що неня приберегла для маляти, вторженці викидали додолу і розтоптували чобітьми (В. Барка);

Це – будинок для дітей. Малята гасають коридором, повзають по кімнатах, щось майструють у холі (М. Дашкієв);

// Молодший школяр.

Малята і старшокласники виступали з декламаціями та скетчами (О. Гончар).

2. Молода тварина, що перебуває при матері.

Величезна тварина, мабуть, і підозри не мала про існування Галі. Вона просто поспішала до своїх малят тим самим підземним ходом, яким попереду неї бігла Галя (В. Владко);

Він ніс на руках маленьке оленятко, а за ним, забувши страх, бігла [олениця].., весь час тягнучися губами до свого маляти (І. Багмут);

Тiльки-но запала тиша, в мурi пiдi мною заворушилась щуриха. Вона, здається, вивела малят i знахабнiла (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маля — (недоросла істота) (дитина) дитинча, малюк, (дитина, яка не вміє говорити) немовля, пестл. крихітка. Словник синонімів Полюги
  2. маля — маля́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. маля — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. маля — -яти, с. 1》 розм. Маленька дитина. || Молодший школяр. 2》 Молода тварина, що перебуває при матері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. маля — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Словник синонімів української мови
  6. маля — Маля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маля — МАЛЯ́, я́ти, с. 1. розм. Маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м’якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186); Молодиця взяла маля з колиски, заспокоїла його (Баш, Проф. Словник української мови в 11 томах
  8. маля — Маля́, -ля́ти с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. ум. малятко. Словник української мови Грінченка