мамлюк
МАМЛЮ́К, а, ч.
Те саме, що мамелю́к.
Деякі половецькі роди відкочували на Дунай на територію Угорського королівства, інші – у Єгипет. Пізніше вони становили гвардію султана – мамлюків. (з навч. літ.);
Одного зимового дня Григор насправді міг загинути, коли зі зброєю в руках почав відбиватися від турецьких мамлюків, захищаючи матір та малолітніх сестер (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me