1. Словник української мови у 20 томах

мамулуватий

МАМУЛУВА́ТИЙ, а, е, зневажл.

Вайлуватий, неповороткий.

Звідки він – бородатий, мамулуватий? Хто його знає (М. Хвильовий);

Левада добре пам'ятав його високу мамулувату постать (І. Кириленко);

Бідне ліжко! Воно таке чисте, біле, тендітне й ото на нього бухнувся він, такий чорний, мамулуватий і несимпатичний (Б. Антоненко-Давидович);

Я .. батьків нареченої, – мати вчителька, батько агроном, червонопикий, мамулуватий, – обминав тоді стороною (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамулуватий — мамулува́тий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. мамулуватий — див. вайлуватий; слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. мамулуватий — -а, -е, зневажл. Вайлуватий, неповороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мамулуватий — мамулува́тий неповороткий, безпорадний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. мамулуватий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. мамулуватий — МАМУЛУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Вайлуватий, неповороткий. Левада добре пам’ятав його високу мамулувату постать (Кир., Вибр., 1960, 126). Словник української мови в 11 томах