1. Словник української мови у 20 томах

мамуня

МАМУ́НЯ, і, ж.

1. Пестл. до ма́ма.

Жалібно кличуть дітоньки неньку: – Вставай, мамуню, стужа неначе (П. Грабовський);

І матуся моя усміхнеться мені, Моя мила далека мамуня (В. Сосюра);

Батько, з своєю вередливою, часом навіть крутою вдачею, не міг замінити пестливої, доброї мамуні ні їй, ні всій великій родині (Б. Антоненко-Давидович);

На порозі, в холодних голубих тінях од екрана, семирічний хлопчик. І голосне, відчайне: – Мамуню, я теж колись помру? Вітальня мовчить. Чим утішиш?.. (В. Дрозд);

– То що вони геть усі в мамуню вдалися? (Ю. Винничук).

2. перен., фам. Ласкаве звертання до жінки, дружини.

– Знаєш, Маню, У городі тепер армяни [вірмени], Купи собі, мамуню, шаль (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамуня — маму́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мамуня — див. мати Словник синонімів Вусика
  3. мамуня — -і, ж. 1》 Пестл. до мама. 2》 перен., фам. Ласкаве звертання до жінки – дружини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мамуня — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
  5. мамуня — Маму́ня, -ні, -нею, -ню! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мамуня — МАМУ́НЯ, і, ж. 1. Пестл. до ма́ма. Жалібно кличуть дітоньки неньку: "Вставай, мамуню, стужа неначе" (Граб., І, 1959, 315); І матуся моя усміхнеться мені, Моя мила далека мамуня (Сос., Вибр., 1944, 227). 2. перен., фам. Словник української мови в 11 томах
  7. мамуня — Мамуня, -ні ж. ум. отъ мама. Словник української мови Грінченка