1. Словник української мови у 20 томах

манганін

МАНГАНІ́Н, у, ч., мет.

Сплав міді, марганцю та нікелю.

Манганін через дуже низький температурний коефіцієнт опору найширше застосовують у електричних манометрах опору (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манганін — мангані́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. манганін — МАНГАНІН – МАНГАНІТ Манганін, -у. Сплав міді, марганцю і нікелю. Пох. манганіновий. Манганіт, -у. Мінерал класу оксидів і гідрооксидів чорного, темно-бурого кольору; руда марганцю. Пох. манганітовий. Літературне слововживання
  3. манганін — -у, ч., мет. Сплав міді, марганцю та нікелю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. манганін — мангані́н (від нім. Mangan – марганець) електротехнічний сплав на основі міді з домішками марганцю та нікелю. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. манганін — МАНГАНІ́Н, у, ч., мет. Сплав міді, марганцю та нікелю. Є спеціальні сплави, в яких опір майже не змінюється при підвищенні температури; це, наприклад, .. манганін (Курс фізики, III, 1956, 75). Словник української мови в 11 томах