1. Словник української мови у 20 томах

мандолініст

МАНДОЛІНІ́СТ, а, ч.

Музикант, що грає на мандоліні.

Два мандоліністи і скрипач безперестану грають (М. Коцюбинський);

* Образно. Біля Елеонори Степанівни .. збилися всі десять гітаристів. Балалаєчники – біля Кривохацького. З Панасиком – мандоліністи (Ю. Збанацький);

Хочу й маю відвагу йти самітний й бути собою. Я не мандолініст ніякого гуртка (Б.-І. Антонич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандолініст — мандоліні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мандолініст — -а, ч. Музикант, що грає на мандоліні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандолініст — МАНДОЛІНІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на мандоліні. Два мандоліністи і скрипач безперестану грають (Коцюб., III, 1956, 425); Біля Елеонори Степанівни.. збилися всі десять гітаристів. Балалаєчники — біля Кривохацького. З Панасиком — мандоліністи (Збан., Малин. дзвін, 1958, 177). Словник української мови в 11 томах