манежик
МАНЕ́ЖИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до мане́ж.
– А моя доця вже ходить. Щоправда, ще в манежику (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манежик — мане́жик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови