манишка

МАНИ́ШКА, и, ж.

1. Нагрудник, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки.

Вийшов із кімнати сам хазяїн. Уже взутий, в галіфе і в сорочці спідній із манишкою на всі груди – чорним виноградом вишито (А. Головко);

Вийшов шпрехшталмейстер у чорному фраку з білою манишкою і прокричав гучним голосом початок вистави (В. Нестайко);

– Пані Кейржова, у пральні є кілька моїх комірців і манишок, викупіть їх, аби я мав у що вдягнутися, коли повернуся з військової служби (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

// Нагрудник, що його носять під жакетом замість блузки, або вставка до жіночого плаття, блузки.

Ключовим елементом колекції стануть різноманітні ажурні манишки, використовувані як оригінальні аксесуари, які прикрашають і оживляють класичні сукні (із журн.).

2. розм. Велика біла пляма на грудях тварини.

В манишці білій, велетень котячий, Відлюдний і замислений мудрець, Поважно йде під столиками, наче Він тут господар, цар, верховний жрець (І. Качуровський);

Гарнесенька та звабливенька – у світі пінгвінів, звичайно. Чорна спина, коричнева манишка з переливом, білосніжно-еротичний живіт – картинка! (В. Чемерис);

У 1962 році, коли Черчиллю виповнилося 88 років, йому подарували рудого кота з білими лапами і манишкою (із журн.).