манкуртизм

МАНКУРТИ́ЗМ, у, ч., публіц.

Відірваність від національного коріння.

Національно-духовний та культурний нігілізм зумовив розвиток манкуртизму (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манкуртизм — манкурти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. манкуртизм — -у, ч. Забування минулого, відмова від національних традицій, втрата моральних орієнтирів, цінностей. Великий тлумачний словник сучасної мови