манок
МАНО́К, нка́, ч.
Засіб для приваблення тварин, що імітує звучанням голоси звірів або птахів.
От ми з дідом заносимо сітку й напинаємо її на пшеничні колоски біля самої межі. Дід тоді витягають манок і починають: – Сюр-сюр! Сюр-сюр! Сюр-сюр! (Остап Вишня);
Дико, підступно, по-половецькому вабить дядько Семен своїм манком птахів (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me