мансійці

МАНСІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. мансі́єць, і́йця, ч.; мансі́йка, и, ж.).

Народ фіно-угорської сім'ї мов, що живе в Ханти-Мансійському автономному окрузі Російської Федерації.

За своє багатство мансійці дякували духів гори Ялпінг-Ньєрі (з наук.-попул. літ.);

“Манг онт” (земляний ріг) – саме так мансійці називали бивні, знайдені в тундрі. Так іменували і їх власників – загадкових тварин, що, за уявленнями народу мансі, мешкали під землею (із журн.).