мантійний

МА́НТІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до ма́нтія 2, 3.

Двостулкові молюски пропускають щодоби через мантійну порожнину сотні літрів води (з наук. літ.);

Ранні погляди ґрунтувалися на тому, що гідротермальні рудоносні розчини мають мантійне походження (з наук. літ.);

Мантійні породи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантійний — ма́нті́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мантійний — -а, -е. Стос. до мантії Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови