манюнький
МАНЮ́НЬКИЙ, а, е, пестл.
Дуже маленький; манюній.
Величезна плахта .. А на плахті на тій хтось купки манюньких біленьких хаточок понабудовував (Остап Вишня);
То була якась чарівна веремія зірок синювато-сірого й білого кольору, малих, і великих, і середніх, і зовсім манюньких (І. Багряний);
А він, старий, сидів як за штурвалом, – в руках крутив манюньке коліща. Куди він плив? (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манюнький — маню́нький прикметник пестл. Орфографічний словник української мови
- манюнький — див. малий Словник синонімів Вусика
- манюнький — -а, -е. Те саме, що манюсінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манюнький — МАНЮ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже маленький. Величезна плахта… А на плахті на тій хтось купки манюньких біленьких хаточок понабудовував (Вишня, І, 1956, 210). Словник української мови в 11 томах