марафон

МАРАФО́Н, у, ч.

1. Змагання з бігу на велику дистанцію (42 км 195 метрів).

* Образно. – Ох, і біг! Такий марафон дав! Уже й світає, уже можна б і передих зробити, а ноги самі біжать! А потім ще й на машину з цеглою вчепився... (О. Гончар);

* У порівн. Ноги гуділи, наче від десятикілометрового марафону (А. Дністровий).

2. перен. Суперництво, змагання, що триває протягом заданого часу.

Розставивши на сцені батареї Підсилювачів, взявши мікрофон, Неначе коні, впряжені у шлеї, Влаштовують гітарний марафон (О. Білаш);

Наступним у судовому марафоні став процес у Івано-Франківську над самобутнім українським художником П. Заливахою (з наук. літ.).

3. перен. Про що-небудь, що вимагає багато часу й напруження.

Він наздогнав мене при виході із наукової бібліотеки ім. Драгоманова, де я в останній день перед початком зимового екзаменаційного марафону дописувала курсову роботу (Н. Сняданко);

Продавати дім, купувати помешкання, аби роз'їхатись, ні, і ще раз ні, він такого марафону не витримає (Г. Вдовиченко).