1. Словник української мови у 20 томах

марганець

МА́РГАНЕЦЬ, нцю, ч.

Хімічний елемент з атомним номером 25, сріблясто-білий крихкий метал; манган.

Уведення в кобальт заліза, марганцю та інших домішок спричинює суттєву зміну анізотропії (з наук. літ.);

Не забудь, що твій син Порфірій теж на руднику марганець довбе!.. (О. Гончар);

Тропічні ліси, каучукові плантації, поклади золота й алмазів, марганцю, багатющі родовища нафти могли б зробити народ вашої країни щасливим і вільним (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марганець — Ма́рганець іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. марганець — [марганеиц'] -н'ц'у, ор. -нцеим, м. (на) -н'ц'і Орфоепічний словник української мови
  3. марганець — -нцю, ч. див. Манган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марганець — Манган Словник чужослів Павло Штепа
  5. марганець — ма́рганець (від нім. Manganerz – марганцева руда) хімічний елемент, символ Mn, ат. н. 25; сріблясто-білий крихкий метал. Застосовують головним чином у металургії, є також складовою частиною мікродобрив. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Марганець — М. у Дніпропетровській обл.; 55 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, деревообробної, легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів; найбільший у Європі центр видобутку і збагачення марганцевих руд. Заснований в 1886, статус м. з 1938. Універсальний словник-енциклопедія
  7. марганець — МА́РГАНЕЦЬ, нцю, ч. Крихкий тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, який у природі зустрічається в сполуках. Головні родовища марганцю — Нікопольське на Україні й Чіатурське в Грузії (Ек. геогр. Словник української мови в 11 томах