маргаритка

МАРГАРИ́ТКА, и, ж., розм.

Те саме, що стокро́тка.

Під їх [буряків] .. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (І. Франко);

– Ольго, пропали маргаритки! Злодії топчуться, як коні (В. Барка);

– З добрих людей виростає щось добре – яблуні, бузок, маргаритки. А хто злий, завидющий, то буде реп'яхом, кропивою, лишаєм повзучим (В. Близнець);

– Я нарву тобі стільки маргариток, що ти зможеш пірнати в них, як у озеро (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маргаритка — маргари́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. маргаритка — -и, ж., розм. Те саме, що стокротка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маргаритка — Стокротка Словник чужослів Павло Штепа
  4. маргаритка — див. стокротка Універсальний словник-енциклопедія
  5. маргаритка — СТОКРО́ТКА (багаторічна чи однорічна трав'яниста рослина з дрібними білими, рожевими або червоними квітками), МАРГАРИ́ТКА розм. Вадим ішов.. вузенькою стежкою, яка в'юнилась серед заростів ромашок, стокроток (О. Бойченко). Словник синонімів української мови
  6. маргаритка — МАРГАРИ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що стокро́тка. Під їх [буряків].. листям.. нидіє м’яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325). Словник української мови в 11 томах