маргаритка
МАРГАРИ́ТКА, и, ж., розм.
Те саме, що стокро́тка.
Під їх [буряків] .. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (І. Франко);
– Ольго, пропали маргаритки! Злодії топчуться, як коні (В. Барка);
– З добрих людей виростає щось добре – яблуні, бузок, маргаритки. А хто злий, завидющий, то буде реп'яхом, кропивою, лишаєм повзучим (В. Близнець);
– Я нарву тобі стільки маргариток, що ти зможеш пірнати в них, як у озеро (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маргаритка — маргари́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- маргаритка — -и, ж., розм. Те саме, що стокротка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маргаритка — Стокротка Словник чужослів Павло Штепа
- маргаритка — див. стокротка Універсальний словник-енциклопедія
- маргаритка — СТОКРО́ТКА (багаторічна чи однорічна трав'яниста рослина з дрібними білими, рожевими або червоними квітками), МАРГАРИ́ТКА розм. Вадим ішов.. вузенькою стежкою, яка в'юнилась серед заростів ромашок, стокроток (О. Бойченко). Словник синонімів української мови
- маргаритка — МАРГАРИ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що стокро́тка. Під їх [буряків].. листям.. нидіє м’яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325). Словник української мови в 11 томах