маринарка
МАРИНА́РКА, и, ж., зах.
Жакет, піджак.
Люте обличчя, розтріпане волосся, розхристана маринарка, ціпок, судомно стиснутий у тремтячій руці, – всередині себе професор переживав грандіозні потрясіння (Ю. Андрухович);
Маринарка, правда, тіснуватою виявилася, ничого, сказала жінка з того ательє, зараз трохи підправимо (В. Лис);
На канапі у вільній, невимушеній позі сидів, заклавши ногу за ногу, дивний пан, зодягнутий у легкий чорний костюм-трійку: чорні штани і вільна маринарка, чорна сорочка і чорна камізелька (Любко Дереш);
Ваш носовичок такий самий чистий та напрасований, як сорочка, штани та маринарка (Н. Сняданко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маринарка — Марина́рка: — тут: військовий морський флот [45] — тут: невеличке морське судно [28] Словник з творів Івана Франка
- маринарка — Марина́рка. Морський флот. При заприсяженю маринаркиу Вільгельмсгафен виголосив цісар німецкий слідуючі характеристичні слова (Б., 1895, 8, 3); Міністерство війни і маринарки наразі не обсаджені і управляє ними тим часом президент міністрів Рібо (Б. Українська літературна мова на Буковині
- маринарка — -и, ж., зах. Жакет, піджак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маринарка — марина́рка (мариню́рка) піджак (м, ср, ст): Зазначую, що це є маринарка модерна, з рольками в плечах, яка є рідко уживана на селі за винятком одиниць. Лексикон львівський: поважно і на жарт