маркер

МАРКЕ́Р¹, а, ч., спорт.

Той, хто прислуговує під час гри на більярді та веде рахунок очок.

– Я спробував був у більярдній маркером. І розчарувався: нічна робота, знаєте, позначається на здоров'ї. Ні, не хочу бути нічиїм рабом! (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона);

Зайшовши до більярдної, побачив я високого пана .. з києм у руці і з люлькою в зубах. Він грав з маркером (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна).

МА́РКЕР¹, а, ч.

Письмове приладдя з товстим стрижнем, просякнутим спеціальною фарбою, за допомогою якого виділяють у тексті потрібні місця, малюють плакати тощо.

Мурат пошукав на столі й простяг мені кілька листків паперу. Я пробіг їх очима, тоді взяв маркер і підкреслив одне місце в тексті (Л. Кононович);

Я взяла маркер і почала підкреслювати зрозумілі мені фрази (І. Роздобудько);

На стіні у кабінці хтось синім маркером намалював детальне креслення механізму, що нагадував м'ясорубку (Любко Дереш);

* Образно. За уявними шибами розгорталися сувої пейзажів, і червонів горизонт, прокреслений грубим синім маркером (Ю. Іздрик).

МАРКЕ́Р², а, ч.

Сільськогосподарське знаряддя або пристосування в сівалці, яким роблять на ріллі борозенки перед сівбою, садінням.

Управляти маркером можна з кабіни трактора, використовуючи компактний пульт (з наук.-попул. літ.);

– Перед садінням на кожному кварталі провадимо маркірування площі кінним маркером (з газ.).

МА́РКЕР², а, ч.

Показник, особливість, ознака чого-небудь.

Дві дати, внесені в обов'язковий “маркер” – дата народження і дата видачі паспорта .. дають неймовірне відчуття Свободи й особистої Безпеки кожному, хто ще Живий (М. Матіос);

Маркерами деяких спадкових хвороб – ішемії, гіпертонії, ревматизму – можуть бути й дермато-гліфічні ознаки [візерунки на долонях] (з наук.-попул. літ.);

Вигукове висловлення є показником, маркером емоційно-оцінної ситуації (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маркер — ма́ркер 1 іменник чоловічого роду, істота письмове приладдя ма́ркер 2 іменник чоловічого роду показник певного явища марке́р 1 іменник чоловічого роду, істота помічник при грі на більярді рідко марке́р 2 іменник чоловічого роду сільськогосподарське знаряддя Орфографічний словник української мови
  2. маркер — [маркер] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. маркер — -а, ч. 1》 Письмове приладдя з товстим стрижнем, просякнутим спеціальною фарбою. 2》 В лінгвістиці – сигнал, який вказує функцію або властивість. 3》 мед., псих. Будь-який знак, який може використовуватися для діагностики певного розладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маркер — Значка Словник чужослів Павло Штепа
  5. маркер — марке́р (франц. marqueur, від marquer – робити мітку) 1. Пристрій до посівного агрегату для проведення по землі борозенки, паралельної його рухові, допомагає зберігати рівність рядків; знаряддя для проведення паралельних борозенок (у парниках... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. маркер — МАРКЕ́Р¹, а, ч., заст. Той, хто прислуговує під час гри на більярді та веде рахунок очок. Зайшовши до більярдної, побачив я високого пана.. з києм у руці і з люлькою в зубах. Він грав з маркером (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 12). Словник української мови в 11 томах