1. Словник української мови у 20 томах

маркітант

МАРКІТА́НТ, а, ч.

При арміях XVIII–XIX ст. – особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку.

Навкруг шопи кипіли самовари, всередині порались маркітанти, дерли з нас по карбованцю за фунт цукру (Л. Старицька-Черняхівська);

Разом із військом у похід пішло превелике множество невійськового люду – візників, погоничів худоби, кухарів, маркітантів, цирульників... (В. Малик);

У перших лавах завжди йдуть воїни, які щиро вірять в ідею, а у останніх – мародери і маркітанти (Г. Пагутяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маркітант — маркіта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. маркітант — -а, ч. В арміях 18-19 ст. – особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маркітант — Торгівець, мендляр Словник чужослів Павло Штепа
  4. маркітант — маркіта́нт (нім. Marketender, від італ. mercantante – торговець) дрібний торговець їстівними припасами і предметами солдатського вжитку, який супроводив у минулі часи армію. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. маркітант — МАРКІТА́НТ, а, ч. При армії XVIII — XIX ст. — особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку. Словник української мови в 11 томах
  6. маркітант — рос. маркитант історичний термін. що означає: дрібний торговець продуктами харчування і предметами солдатського вжитку який супроводжував армію під час походу. Жінка у цій ролі називалась .маркітанткою. Eкономічна енциклопедія