мармиза
МАРМИ́ЗА, и, ж., вульг.
Обличчя.
[Старшина:] Ти хочеш, щоб я тебе по мармизі затопив? [Сторож:] Хіба це первина? Бийте! (М. Кропивницький);
Вікно відчиняється, і в ньому з'являється якась поганюча товста мармиза (О. Довженко);
Якої б він заспівав, коли б оце встати й з'їздити йому зо два рази по мармизі як тоді, в порту? (І. Білик);
Коли я бачу цих похмурих типів з опущеними долу вусами, без проблиску гумору на мармизах, .. мені вкотре починає здаватися: ніде не змінилося в нас на краще (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мармиза — марми́за іменник жіночого роду обличчя вульг. Орфографічний словник української мови
- мармиза — див. лице Словник синонімів Вусика
- мармиза — -и, ж., зневажл. Пика, мордяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мармиза — (-и) ж., мол., жарт. Обличчя. ПСУМС, 43. Словник жарґонної лексики української мови
- мармиза — ОБЛИ́ЧЧЯ (передня частина голови людини), ЛИЦЕ́, ВИД, О́БРАЗ розм., ФІЗІОНО́МІЯ розм., ФІ́ЗІЯ розм., ЛИК поет., заст., ПАРСУ́НА заст., МО́РДА вульг., РИ́ЛО вульг., ПИ́КА вульг., ПИ́СОК вульг., БУ́ДКА вульг., МАРМИ́ЗА вульг., МАРМУ́ЗА вульг., ТВАР ч. і... Словник синонімів української мови
- мармиза — МАРМИ́ЗА, и, ж., вульг. Обличчя. [Старшина:] Ти хочеш, щоб я тебе по мармизі затопив? [Сторож:] Хіба це первина? Бийте! (Кроп., І, 1958, 499); Вікно відчиняється, і в ньому з’являється якась поганюча товста мармиза (Довж., І, 1958, 224). Словник української мови в 11 томах
- мармиза — Мармиза, -зи ж. Презрительно о лицѣ: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу! Словник української мови Грінченка