1. Словник української мови у 20 томах

марнославний

МАРНОСЛА́ВНИЙ, а, е.

Те саме, що пиха́тий; гонористий.

Я добре знав від професора Блоунека весь перебіг трагедії виправи Нобіле, і заворушилося тепер у мене змішане почуття жалю й осуду до марнославного генерала (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнославний — марносла́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. марнославний — -а, -е. Те саме, що пихатий 1); гонористий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марнославний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. марнославний — МАРНОСЛА́ВНИЙ, а, е. Те саме, що пиха́тий 1; гонористий. Словник української мови в 11 томах