марнотратниця
МАРНОТРА́ТНИЦЯ, і, ж.
Жін. до марнотра́тник.
– Та що вона за господиня! – буркнув пан. – Нероба, двірська панна, марнотратниця (І. Франко);
Нi, не марнотратниця його жiнка, нащо там брехнi зводити на неї (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марнотратниця — марнотра́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- марнотратниця — -і. Жін. до марнотратник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марнотратниця — МАРНОТРА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до марнотра́тник. — Та що вона за господиня! — буркнув пан. — Нероба, двірська панна, марнотратниця (Фр., VIII, 1952, 48). Словник української мови в 11 томах