1. Словник української мови у 20 томах

мартит

МАРТИ́Т, у, ч.

Мінерал, утворений окисленням магнетиту.

Основні рудні мінерали: магнетит, мартит, гематит, сидерит, залізисті хлорити (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мартит — -у, ч. Мінеральна речовина, продукт перетворення магнетиту на гематит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мартит — марти́т [від лат. Mars (Martis) – Марс] мінерал, гематит, утворений окисленням магнетиту. Словник іншомовних слів Мельничука