мартопляс
МАРТОПЛЯ́С, а, ч.
1. розм. Те саме, що вітрого́н 1; жевжик (у 1 знач.).
Колись Юпитер ненароком З Олимпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс... (І. Котляревський);
Іван Петрович чув про цього мартопляса, що не минав жодної нагоди попиячити, поволочитись за жінками (І. Пільгук);
я спостерiгаю за вами з любов'ю. Назвiть мене бабiєм, мартоплясом, казановою – ким завгодно. Менi байдуже (І. Роздобудько).
2. заст. Фокусник, акробат, блазень.
Дзеркало показало їй не то мавпу, не то мартопляса, а більш якогось пелехатого велетенського павука в чепчику, з людськими очима (І. Нечуй-Левицький);
Приїхав [Тиміш] до Мирослава на вакації разом із мартоплясами, став мандрівним лицедієм, блазнював на базарі перед усією громадою... (О. Ільченко);
Так мені захотілося: бароко та інші штучки.. Мандрівні актори, астрологи, алхіміки, мартопляси, жонглери (Ю. Андрухович);
Охоронець погідливо кивнув і дав Сапфірі напівмаску. Інший мартопляс вручив таку ж іграшку Анемподестові (В. Єшкілєв).
Значення в інших словниках
- мартопляс — мартопля́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мартопляс — див. розпусник Словник синонімів Вусика
- мартопляс — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що вітрогін 1); жевжик (у 1 знач.). 2》 заст. Фокусник, акробат, блазень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мартопляс — Блазень, див. кльовн Словник чужослів Павло Штепа
- мартопляс — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови
- мартопляс — МАРТОПЛЯ́С, а, ч. 1. розм. Те саме, що вітрогі́н 1; жевжик (у 1 знач.). Колись Юпитер ненароком З Олимпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс… (Котл., І, 1952, 79). 2. заст. Фокусник, акробат, блазень. Словник української мови в 11 томах
- мартопляс — Мартопляс, -са м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53. Словник української мови Грінченка