1. Словник української мови у 20 томах

марширувальний

МАРШИРУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до марширування, пов'язаний з ним.

У ранньому негритянському джазі регтайм був представлений цілою низкою жанрових різновидів, тісно пов'язаних з блюзовою традицією, з музикою вуличних марширувальних духових оркестрів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марширувальний — марширува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. марширувальний — -а, -е. Стос. до марширування, пов'язаний з ним. Марширувальні вправи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марширувальний — МАРШИРУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до марширування, пов’язаний з ним. Марширувальні вправи. Словник української мови в 11 томах