марійці

МАРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. марі́єць, і́йця, ч.; марі́йка, и, ж.).

Народ фіно-угорської сім'ї мов, що становить корінне населення Республіки Марій Ел у складі Російської Федерації.

Чемериси – земля угро-фінського племені марі (марійців), що жило в басейні середньої течії Волги (з наук.-попул. літ.);

Поволжя споконвіків належало народам, які жили там: булгарам (татарам), чувашам, башкирам, марійцям, мордві тощо (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марійці — МАРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. марі́єць, і́йця, ч.; марі́йка, и, ж.). Народність угро-фінської мовної групи, що становить основне населення Марійської АРСР. Словник української мови в 11 томах