марійці
МАРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. марі́єць, і́йця, ч.; марі́йка, и, ж.).
Народ фіно-угорської сім'ї мов, що становить корінне населення Республіки Марій Ел у складі Російської Федерації.
Чемериси – земля угро-фінського племені марі (марійців), що жило в басейні середньої течії Волги (з наук.-попул. літ.);
Поволжя споконвіків належало народам, які жили там: булгарам (татарам), чувашам, башкирам, марійцям, мордві тощо (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марійці — МАРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. марі́єць, і́йця, ч.; марі́йка, и, ж.). Народність угро-фінської мовної групи, що становить основне населення Марійської АРСР. Словник української мови в 11 томах