масно
МА́СНО.
Присл. до масни́й.
Натертий паркет масно блищав і пахнув сосновим лісом (В. Собко);
Сонце припікало. Воронки, що вранці масно чорніли по полю, вже давно посіріли, пожухли (О. Гончар);
Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів'я);
Вода масно виблискувала й була нерухомою (Г. Пагутяк);
– Сідай, сідай, синашу! – масно заговорив Жежеря (В. Речмедін);
Дробот i розповiдав якогось соромiцького анекдота. Вiн масно посмiхався своїми великими товстими губами (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- масно — (говорити): улесливо [IV] Словник з творів Івана Франка
- масно — ма́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- масно — Присл. до масний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- масно — МА́СНО. Присл. до масни́й. Натертий паркет масно блищав і пахнув сосновим лісом (Собко, Матв. затока, 1962, 96); Сонце припікало. Воронки, що вранці масно чорніли по полю, вже давно посіріли, пожухли (Гончар, III, 1959, 392); Удобриш землю масно... Словник української мови в 11 томах
- масно — Масно нар. 1) Масляно, жирно. масно їсти. Жирно ѣсть, ѣсть скоромное. Желех. 2) (О словахъ). Льстиво, преувеличенно ласково. Словник української мови Грінченка