масно

МА́СНО.

Присл. до масни́й.

Натертий паркет масно блищав і пахнув сосновим лісом (В. Собко);

Сонце припікало. Воронки, що вранці масно чорніли по полю, вже давно посіріли, пожухли (О. Гончар);

Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів'я);

Вода масно виблискувала й була нерухомою (Г. Пагутяк);

– Сідай, сідай, синашу! – масно заговорив Жежеря (В. Речмедін);

Дробот i розповiдав якогось соромiцького анекдота. Вiн масно посмiхався своїми великими товстими губами (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масно — (говорити): улесливо [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. масно — ма́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. масно — Присл. до масний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. масно — МА́СНО. Присл. до масни́й. Натертий паркет масно блищав і пахнув сосновим лісом (Собко, Матв. затока, 1962, 96); Сонце припікало. Воронки, що вранці масно чорніли по полю, вже давно посіріли, пожухли (Гончар, III, 1959, 392); Удобриш землю масно... Словник української мови в 11 томах
  5. масно — Масно нар. 1) Масляно, жирно. масно їсти. Жирно ѣсть, ѣсть скоромное. Желех. 2) (О словахъ). Льстиво, преувеличенно ласково. Словник української мови Грінченка