мастило
МАСТИ́ЛО, а, с.
1. техн. Жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин.
Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти .. Що ж, можна сказати, погано мастили або мастило витекло? (Ю. Яновський);
Ряжанка залив у бак бензину, перевірив мастило й свічки. Машина завелася з першого разу (І. Білик);
Вона любила швидко їздити.., сама міняла колеса й мастило (Н. Сняданко);
Солідол – густе мастило (суміш мінерального масла й кальцієвого мила) (з навч. літ.).
2. розм. Те саме, що мазь 1.
Юрась Хомаха .. вклоняється, показуючи всім свою голову, намащену якимись пахучими мастилами (С. Чорнобривець);
Був час, коли Сташка витрачала чималі кошти на різні мастила проти ластовиння (Ірина Вільде);
Випікали в земляній пічурці з березової берести мастило, щоб рани і копита Лискові змащувати (Ю. Логвин);
Старий циган давав до рук згребло, щоб вичісувала реп'яхи з грив, сам обмацував упряж, мастилом із міхурця везяв [змащував] натерті посторонками боки і цілував зірчаті лоби жеребців (Є. Пашковський).
Значення в інших словниках
- мастило — масти́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мастило — Шмаровидло, МАСТЬ, р. масло; (пахуче) крем, мазь; мастиво. Словник синонімів Караванського
- мастило — див. горілка Словник синонімів Вусика
- мастило — -а, с. 1》 тех. Жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин; масло (у 3 знач.). 2》 розм. Те саме, що мазь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мастило — МАЗЬ (масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її), МАСТЬ розм., МАСТИ́ЛО розм. Бунч дістав із польової сумки жовту мазь і змастив хлопцеві попечені місця (Ю. Словник синонімів української мови
- мастило — МАСТИ́ЛО, а, с. 1. техн. Жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин; масло (у 3 знач.). Рідкі мастила використовують для змащування машин, які працюють на великих обертах (Слюс. Словник української мови в 11 томах
- мастило — Мастило, -ла с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила. Словник української мови Грінченка