маститися

МАСТИ́ТИСЯ, мащу́ся, ма́стишся, недок.

1. Намазуватися, натиратися чим-небудь жирним, рідким.

– Мабуть, ліпше було не маститись тим французьким кремом, був би порох так до нас не прилипав, Рузю! (Марко Черемшина);

– Озеро дуже малярійне і ближче під'їжджати небезпечно. – Але ж там працюють люди? – Вони мастяться спеціальним захисним еліксиром (Ю. Смолич);

Добувши через доярок ложечку вершків, мастилася [Ганна] ними на ніч, гоїла на губах криваві тріщини (О. Гончар).

2. розм. Те саме, що забру́днюватися 1; вимазуватися (у 2 знач.).

Доводилось і нам маститись кров'ю. Але тепера спокій обійняв Україну... (Л. Старицька-Черняхівська);

– Тату, .. уважайте, аби Сава не прив'язував на ніч волів закоротко. Я зловив його раз на тім .. Він прив'язав їх тому так коротко, аби не лягали спати на землю, не мастилися (О. Кобилянська);

// Залишати брудні сліди.

Стіна маститься.

3. тільки 3 ос. Пас. до масти́ти 1.

Незбагненно, але волосся й бороди мастилися тою ж охрою, що й вилиці та губи (М. Дочинець).