мастодонти

МАСТОДО́НТИ, ів, мн. (одн. мастодо́нт, а, ч.), палеонт.

Родина викопних велетенських рослиноїдних ссавців ряду хоботних антропогенового періоду заввишки до 3 метрів з хоботом і бивнями у верхній щелепі.

– То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами: то палеозаври та мастодонти примостилися на суходолі (І. Нечуй-Левицький);

З ранком потяг .. вривається у стихійно-величну долину Фризера, що нагадує епоху динозаврів. Ввижалося, що з її гігантських гаїв червоної сосни, неграбно висунуться бронтозаври, здіймуться почварні ящурі й заревуть мастодонти (У. Самчук);

Сайгаки й сарни, пасерби натури, пасуться на межі нічних угідь. І мамонти, сумирні, мов корови, і мастодонти (Ю. Андрухович);

* У порівн. Рояль в кутку, як чорний мастодонт, Щербаті жовті ікла вишкіряє (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мастодонти — мастодо́нти (від грец. μαστός – сосок і ...одонт) підряд викопних ссавців ряду хоботних. Жили в палеогені. Гребенезубих М. вважають предками слонів. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. мастодонти — Викопні ссавці, подібні до слонів, жили на всіх континентах, крім Австралії, від олігоцену до плейстоцену; серед них вирізнялися гомфотери, від яких походять сучасні слони. Універсальний словник-енциклопедія