матадор
МАТАДО́Р, а, ч.
Головний учасник бою биків, що завдає бикові смертельного удару шпагою; тореадор.
Він [Ернест Хемінгуей] дбав про свою чесність, коли мандрував по Іспанії, знайшовши серед матадорів добрих побратимів (Н. Рибак);
Матадорів, які брали участь в шоу, глядачі виносили з арени на своїх плечах (із журн.);
* У порівн. Слуп розпалився і почав наскакувати на Вертеса, як бик на матадора (М. Білкун).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матадор — Мата́дор: — особа, поважна своїм становищем [VI,VII] — особа, що посідає поважне становище [20] — поважна особа [22] матадори: — особи, важні своїм становищем [VIII] Словник з творів Івана Франка
- матадор — матадо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- матадор — -а, ч. Головний учасник бою биків, що завдає бикові смертельного удару шпагою; тореадор; тореадор, еспада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- матадор — Бикозмагун Словник чужослів Павло Штепа
- матадор — матадо́р (ісп. matador, від matar – вбивати) учасник кориди, який має завдати бику смертельного удару. Інші назви – тореадор, еспада. Словник іншомовних слів Мельничука
- матадор — ТОРЕАДО́Р, МАТАДО́Р. Колії-тореадори колють на арені бідолахів биків під оплески (Я. Качура). Словник синонімів української мови
- матадор — МАТАДО́Р, а, ч. Головний учасник бою биків, що завдає бикові смертельного удару шпагою; тореадор. Словник української мови в 11 томах