1. Словник української мови у 20 томах

матеріалізувати

МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Втілювати що-небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати.

Недосить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (О. Довженко);

Не треба думати, що Письменник просто марив, маючи температуру 40,2°. Ні, він справді володів чудесною здатністю матеріалізувати своїх героїв (М. Дашкієв);

Думку навряд чи можна матеріалізувати (В. Лис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матеріалізувати — матеріалізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. матеріалізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Втілювати що-небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матеріалізувати — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. — Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити (уті́лити), перетворити. Словник синонімів української мови
  4. матеріалізувати — МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Втілювати що-небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати. Недосить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (Довж., III, 1960, 186). Словник української мови в 11 томах