матрикс
МА́ТРИКС, у, ч.
1. біол. Дрібнозерниста речовина, що заповнює внутрішньоклітинні структури і порожнини між ними.
Розщеплення білків ядерного матриксу порушує структурну організацію ядра (з наук. літ.);
Ліпідний матрикс може бути ефективним середовищем для взаємодії білкових молекул на порівняно великих відстанях (з навч. літ.).
2. полігр. Спосіб виготовлення еластичних форм високого друку.
Технологія матрикс.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матрикс — I -у, ч. Один із способів виготовлення еластичних форм високого друку. II -у, ч., біол. 1》 Дрібнозерниста речовина, яка заповнює внутрішньоклітинні структури та простори між ними. 2》 Основна речовина хромосоми, у яку "вкраплені" гени. Великий тлумачний словник сучасної мови
- матрикс — ма́трикс (від лат. matrix – матка) один із способів виготовлення еластичних форм високого друку. Словник іншомовних слів Мельничука