матрицетримач

МАТРИЦЕТРИМА́Ч, а́, ч., мед.

Інструмент для фіксації матриці на зубі.

Потім вводять і фіксують у міжзубному проміжку матрицю за допогою матрицетримача (з наук. літ.);

При пломбуванні каріозної порожнини II класу слід використовувати матрицетримач (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me