матуня
МАТУ́НЯ, і, ж., рідко.
Пестл. до ма́ти¹ 1.
Ой, матуню, кохаюся. Ой, матуню, звінчаюся (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матуня — мату́ня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- матуня — див. мати Словник синонімів Вусика
- матуня — -і, ж., рідко. Пестл. до мати I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- матуня — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
- матуня — МАТУ́НЯ, і, ж., рідко. Пестл. до ма́ти¹1. Ой, матуню, кохаюся. Ой, матуню, звінчаюся (Чуб., V, 1874, 224). Словник української мови в 11 томах
- матуня — Матуня, -ні ж. = матуся. Словник української мови Грінченка