матчиш
МАТЧИ́Ш, у, ч.
Танець у швидкому темпі.
Вони танцюють тепер бугі-вугі [буги-вуги] й твіст, а хіба за твоєї молодості, Віро, були самі тільки благопристойні вальси й падеспані? А матчиші, кеквоки, танго, яких так жахались ваші матінки? (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матчиш — матчи́ш іменник чоловічого роду танець Орфографічний словник української мови