1. Словник української мови у 20 томах

маузер

МА́УЗЕР, а, ч.

Вид автоматичного пістолета.

На поясі висів величезний маузер у дерев'яній кобурі (О. Донченко);

Її очі були прип'яті до матроського чорного бушлата, під яким теліпався маузер (Б. Антоненко-Давидович);

На колінах його лежав у дерев'яній кобурі маузер (М. Стельмах);

Грубань з маузером у шкірянці, певне, був їхній командир (Ю. Покальчук);

Матрос застрелив його з маузера майже впритул – так, ніби виконував щоденну роботу (А. Кокотюха).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маузер — ма́узер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маузер — -а, ч. Вид автоматичного пістолета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маузер — ма́узер назва системи ручної зброї. Від прізвища німецьких інженерів-винахідників і підприємців братів Маузер. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Маузер — Нім. інженери, конструктори вогнепальної зброї, брати Вільгельм (1834-82) та Пауль (1838-1914); зброя конструкції М. (ґвинтівки, пістолети) вироблялася у різних країнах. Універсальний словник-енциклопедія
  5. маузер — МА́УЗЕР, а, ч. Вид автоматичного пістолета. На поясі [більшовика] висів величезний маузер у дерев’яній кобурі (Донч., VI, 1957, 634); На колінах його лежав у дерев’яній кобурі маузер (Стельмах, II, 1962, 216). Словник української мови в 11 томах