1. Словник української мови у 20 томах

махинище

МАХИ́НИЩЕ, а, с.

Збільш. до махи́на.

В одному місці Віталій, впритул приставивши до борту і взявши це махинище [судно] на абордаж, звелів Тоні хапатися й лізти вгору, на палубу (О. Гончар);

Чого тільки цей палац не пережив! Ти спробуй таке махинище взимку протопити. Каміни – це ж так, для краси, хоча вони у замку дуже гарні, з карпатського мармуру (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махинище — махи́нище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. махинище — -а, с., розм. Збільш. до махина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. махинище — МАХИ́НИЩЕ, а, с. Збільш. до махи́на. В одному місці Віталій, впритул приставивши до борту і взявши це махинище [судно] на абордаж, звелів Тоні хапатися й лізти вгору, на палубу (Гончар, Тронка, 1963, 236). Словник української мови в 11 томах