махонути
МАХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
Підсил. до махну́ти 1, 2.
Махонула макогоном і фашиста просто в лоб – бах! (Остап Вишня);
Одного із таких джиґунів Санька схопила за шиворот і так махонула ним у ворох пшениці, що він зарився по самі п'яти (Григорій Тютюнник);
– Позалатував деякі дірки в канцелярії та й махонув на Великий Фонтан до своїх, – сказав Навроцький (І. Нечуй-Левицький);
А давайте... а давайте махонемо туди сьогодні!.. Га?.. (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- махонути — махону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- махонути — -ну, -неш, док., розм. Підсил. до махнути 4), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- махонути — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- махонути — МАХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до махну́ти 1, 2. Одного із таких джигунів Санька схопила за шиворот і так махонула ним у ворох пшениці, що він зарився по самі п’яти (Тют. Словник української мови в 11 томах
- махонути — Махону́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться. Словник української мови Грінченка