1. Словник української мови у 20 томах

маючий

МАЮ́ЧИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що замо́жний.

– Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маючий — Ма́ючий: — багатий [10] маючий ( = заможний) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. маючий — див. багатий Словник синонімів Вусика
  3. маючий — -а, -е, заст. Те саме, що заможний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маючий — Маю́чий, -ча, -че; -чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. маючий — МАЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що замо́жний. — Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Март., Тв., 1954, 180). Словник української мови в 11 томах
  6. маючий — Маючий, -а, -е Состоятельный, зажиточный. Камен. у. Словник української мови Грінченка