меблювання
МЕБЛЮВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. меблюва́ти.
2. Кімнатна обстановка.
Тільки пишне люстро (звідки? як тут залишилося?) й залізне ліжко з сірою солдатською ковдрою та вбогий стілець, що на ньому понуро сидів Чайка, от і все меблювання (Д. Бузько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меблювання — меблюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- меблювання — -я, с. 1》 Дія за знач. меблювати. 2》 Кімнатна обстанова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- меблювання — МЕБЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. меблюва́ти. 2. Кімнатна обстановка. Словник української мови в 11 томах