мегалополіс

МЕГАЛОПО́ЛІС, а, ч.

Велетенське місто, яке утворилося внаслідок зростання й фактичного злиття багатьох міст та населенних пунктів.

Перетворення міст в мегаполіси викликає загрозу екологічного отруєння (з газ.);

Десятимільйонні міста-мегалополіси, що блискавично виникають у всіх країнах світу, мов отруєні ножі, впиваються в оголені груди живої природи (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мегалополіс — -а, ч. Гігантське місто, що утворилося внаслідок зливання багатьох міст і населених пунктів; надмісто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мегалополіс — (грец.) Величезне скупчення населених міст. Архітектура і монументальне мистецтво
  3. мегалополіс — мегалопо́ліс (від мегало... і грец. πόλις – місто) група агломерацій (3) населених пунктів. Походить від назви м. Мегалополя у Стародавній Греції, яке утворилося внаслідок злиття 35 поселень. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мегалополіс — мегалопо́ліс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови