1. Словник української мови у 20 томах

межований

МЕЖО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до межува́ти.

Знову дивився Запорожець на край лісу, і враз перед очима в нього скресла розлога долина, межована підковою невисоких гір (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. межований — межо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. межований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до межувати. Великий тлумачний словник сучасної мови