1. Словник української мови у 20 томах

меланхолія

МЕЛАНХО́ЛІЯ, ї, ж.

1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга.

Цілі дні сиділа [Олеся] мовчки то в світлиці, то в садку, то над Россю, дивилась в далекий простір, сумувала і вдавалась в сумну меланхолію (І. Нечуй-Левицький);

– Ходімо краще поблукаємо. Ой, в степу як гарно тепер! – Іди, блукай, – одмахнулась Галя. – Розвій свою меланхолію (А. Головко);

* Образно. Надто змучені всі були тією жахливою ніччю, мокрими важкими пісками й сірою меланхолією дощу (П. Загребельний).

2. Психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, рухів, маячні ідеї.

Недарма психіатри найменували меланхолію душевним болем, корковим болем, за характером почуття відмінним від того болю, який ми відчуваємо від поранення та захворювання інших частин організму (з навч. літ.);

Мій брат завжди страждав на меланхолію (Ю. Бедзик).

(1) Чо́рна меланхо́лія – дуже похмурий, сумний настрій, гнітюча нудьга, безнадія.

– У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат, що з причин грошевих або, може, й моральних мають впасти в “чорну меланхолію” (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меланхолія — меланхо́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меланхолія — МЕЛАНХОЛІЯ – МЕЛАНХОЛІЙНІСТЬ, МЕЛАНХОЛІЧНІСТЬ Меланхолія, -ї, ор. -єю. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій: вдатися в меланхолію, розвіяти меланхолію. 2. Вид психічного захворювання: страждати на меланхолію. Меланхолійність, -ності, ор. Літературне слововживання
  3. меланхолія — Туга, смуток, <�глибокий> сум; нудьга, нудьгування, сплін, св. хандра, с. гіпохондрія. Словник синонімів Караванського
  4. меланхолія — див. сум Словник синонімів Вусика
  5. меланхолія — -ї, ж. 1》 Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. 2》 Психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, рухів, маячні ідеї. Злоякісна пресенільна меланхолія — форма психозу, що розвивається в людей літнього і старечого віку. Чорна меланхолія — див. чорний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. меланхолія — Тума, туга, нудьга, зажура, журба, смуток Словник чужослів Павло Штепа
  7. меланхолія — меланхо́лія (грец. μελαγχολία, від μέλας – чорний і χολή – жовч) 1. Психічний розлад, що виявляється в пригніченому настрої, загальмованості мислення й рухів. 2. Смуток, туга. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. меланхолія — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
  9. меланхолія — Меланхо́лія, -лії, -лією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. меланхолія — МЕЛАНХО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. Цілі дні сиділа [Олеся] мовчки то в світлиці, то в садку, то над Россю, дивилась в далекий простір, сумувала і вдавалась в сумну меланхолію (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах